ШАБЛЯ ОФІЦЕРСЬКА ЛЕГКОЇ КАВАЛЕРІЇ ЗРАЗКА 1801 р. (AN IX), ФРАНЦІЯ
Країна походження та період: Франція. Періоди Консульства
(1799-1804 рр.) та Першої Імперії (1804-1815 рр.).
Виробник: Клинок виготовлений фірмою Schnitzler & Kirschbaum (Німеччина), наприкінці XVIII – поч. XIX ст.
Матеріали: сталь, латунь, позолота, дерево, шкіра.
Техніки: ковка, лиття, гравірування, вороніння, травлення, золочення, волочення.
Параметри: загальна довжина – 960 мм, довжина клинка – 835 мм, ширина при п’яті – 30 мм. Оправа: довжина піхов – 890 мм.
Походження: приватна колекція.
Стан збереження: добрий, на клинку присутні незначні сліди
механічного впливу.
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Клинок сталевий, значної кривизни. З кожної сторони клинка розташовано по парі широких рівнобіжних дол, які починаються при п’яті, закінчуються при вістрі, формуючи вздовж середньої лінії клинка високе реберце. Спинка клинка розложиста, Т-подібна. Вістря розташоване на середній лінії клинка.
Ефес закритого типу. Гарда латунна, чашкоподібна. Передній кільйон переходить в U-подібну дужку, змикаючись з голівкою.
Дві бокові дужки з правого (зовнішнього) боку клинка поєднують передню дужку-кільйон з хрестовиною, утворюючи чашку для додаткового захисту кисті. Задній кільйон рекурсивно загинається донизу, має краплеподібне закінчення. Перехрестя представлене двома вертикальними елементами лінзоподібної форми.
Сплощене насадне руків’я, зі скошеною в бік леза верхньою частиною, обкладене шкірою та обмотане крученим та прямим дротом. Верхів’я циліндричне, приплюснуте, переходить у широкий каптурець, який повністю закриває спинку руків’я. Зверху голівка фіксується розклепаною частиною хвостовика.
Піхви суцільнометалеві, виготовлені з листової сталі. Оправа піхов складається з латунного устя, двох вузьких сталевих обоймиць з рухомими портупейними кільцями та масивного подовженого гребінця.
Загалом морфологічні особливості аналізованого зразка характерні для офіцерської легкокавалерійської шаблі моделі ІХ (1801 р.).
ТАВРА, ВИРОБНИК ТА ОЗДОБЛЕННЯ
З правого (зовнішнього) боку клинка при п’яті у гравійованому прямокутному картуші на золоченому тлі розміщено виробниче тавро «S&K», яким позначав свою продукцію німецький виробник Schnitzler & Kirschbaum. Фірму заснували 1787 р. Шнітцляр (Schnitzler / Philipp Jakob) та Киршбаум (Kirschbaum / Wilhelm B.S.), які спершу розгорнули діяльність у Графраті (Баварія). Протягом 1811-1864 рр. підприємці працювали вже у Золінгені. Фірма виробляла холодну зброю для Швейцарії, Австрії, американської армії періоду громадянської війни. До Прусії та Баварії виробник постачав зокрема шаблі та штики.
Верхня третина клинка вкрита шаром вороніння та позолоти, які не тільки прикрашали клинок, але й призначалися для захисту металу від корозії. Саме для клинків німецького виробництва аналізованого періоду було характерне воронування виразного синюватого відтінку (т. зв. «синіння»).
Вороновані частини клинка прикрашені художніми композиціями.
Окрім тавра зовнішній бік клинка декорований також трьома флористичними композиціями та арматюрою на золоченому тлі.
На внутрішньому боці клинка при п’яті на золоченому тлі у гравійованому картуші розташовано геометричний орнамент «решітка». Далі розміщені три флористичні композиції та арматюра.
Загалом, набір елементів орнаменту, їх сувора симетричність, лаконічність, колористика є типовими для стилю ампір, який став своєрідною візитівкою наполеонівської Франції.
ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
Легкокавалерійська шабля моделі ІХ призначалася для частин легкої кавалерії – гусарів, кінних єгерів, улан та кінної артилерії. Зброя була розроблена і прийнята на озброєння до 1801 р. (ІХ р. за французьким республіканським календарем). У цій моделі естетичність форм була принесена в жертву ефективності, довговічності та виробничому раціоналізму. Порівняно з попередніми, дизайн є цілком оригінальним, лише окремі деталі нагадують про «угорську спадщину».
Після багатьох попередніх експериментів нарешті був знайдений кращий захист для руки: гарда мала три дужки. Зауважимо, що тридужкова конструкція гарди виявилася вельми ефективною, ставши однією з основних на європейських шаблях.
Шабля є яскравим зразком бойової холодної зброї кавалерії епохи Наполеонівських воєн (1799-1815 рр.). Легкий і збалансований, зручний у руці клинок розвиває велику динамічну швидкість при рубальному ударі, зберігаючи при цьому колольні функції, яких потребували французькі кавалеристи. Ця шабля є рідкісним прикладом вдалого сполучення уколу й рубки, що вкрай рідко зустрічається у статутній довгоклинковій холодній зброї.
Офіцерська модель відрізнялась від солдатської вишуканістю форм та оздоблення, причому останнє прямо залежало від фінансової спроможності замовника. Французькі офіцери нерідко замовляли зброю з німецькими клинками виробництва майстерень Золінгену, які мали вищу якість, порівняно зі штатними. Утім їх форма та характеристики могли відрізнятись від статутних.
Представлена модель демонструє найтриваліший успіх французької холодної зброї: офіцерський різновид не втрачав популярності до поч. ХХ ст. 1974 р. у дещо зміненому вигляді модель повернулась до французької армії – вже як парадна зброя під назвою «1974-F1».
ВИСНОВОК
Представлений на експертизу зразок холодної зброї являє собою французьку офіцерську шаблю легкої кавалерії зразка 1801 р. (AN IX), періоду Консульства (1799-1804 рр.) та Першої Імперії (1804-1815 рр.). Клинок виготовлений фірмою Schnitzler & Kirschbaum (Німеччина).
Експертний висновок №0017 / 20.03.2023
© Денис Тоїчкін, 2023
