0088. Парадна шабля старшого офіцера ВМФ Франції, 1804-1815

Походження: приватна колекція.

Країна походження та період: Франція. Період Першої імперії (1804-1815 рр.).

Матеріали: сталь, латунь, позолота, дерево, шкіра.

Техніки: ковка, лиття, гравірування, карбування, вороніння, травлення, золочення.

Параметри: загальна довжина – 945 мм, довжина клинка – 790 мм, ширина клинка при п’яті та ширина єлмані – 45 мм.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Клинок дамаської сталі, викривлений, широкий, з єлманню. З кожного боку клинка розташовано по одному долу на всю ширину клинка, що починаються від п’яти, завершуються на вістрі. Клинок має т. зв. конвексійне вістря (англ.: clip point). Дволезова єлмань займає третину клинка. Спинка клинка плоска, розлога.
Ефес закритого типу. Гарда латунна, золочена, S-подібна. Передній кільйон змикається з навершем через масивний ланцюжок. Закінчення кільйонів виконані у вигляді зооморфних скульптурних голівок. У центрі хрестовини розташовано плоский декорований щиток бочкоподібної форми, який виконує функції перехрестя. Сплощене насадне руків’я дерев’яне, чорного кольору з сітчастою рельєфною текстурою. Верхів’я латунне, золочене, загнуте в бік леза, завершується зооморфною голівкою.
Піхви обтягнуті чорною шкірою мають масивну латунну золочену оправу, яка складається з довгого устя, із закріпленим зверху рухомим кільцем для портупеї. Середня та кінцева частина обкладені золоченим металом на якому зверху закріплене ще одне рухоме кільце. Місцезнаходження наконечника намічено карбуванням, та підкреслено пластинчатим гребінцем.
Загалом морфологічні особливості аналізованого зразка характерні для парадних та нагородних французьких шабель вищого офіцерства періоду Першої імперії.

ОРНАМЕНТИКА
Практичність шаблі поєднана з пишним оздобленням, яке підкреслювало високий військовий та соціальний статус власника зброї.
Обидві площини клинка оздоблені в єдиному стилі. Ділянки при п’яті обкладені золоченими платівками, декорованими двома фронтальними щитами з розетками по центру і фасціями. Перша чверть клинка з обох боків зайнята художніми композиціями, виконаними травленням і золоченням на вороненому тлі у прямокутному золотому картуші. Із зовнішнього (правого) боку композиція починається корнукопіями (ріг достатку) та двома перехрещеними тризубцями (атрибут бога морів Нептуна), далі по центру – великий факел у вигляді глечика з полум’ям на жердині, обрамлений лавровим вінком та листям (символ слави, тріумфу) і доповнений паноплією. Факели в системі наполеонівської символіки символізували не тільки традиційні світло знань, славу та безсмертя, але й непереможний дух.
З внутрішнього (лівого) боку клинка зображені морські мотиви з якорями, далі по центру – великий та малий факели з полум’ям і пучками блискавок (пряма алюзія на Юпітера і на військову міць імперії). Великий факел обрамлений лавровим вінком і листям та доповнений двома перехрещеними тризубцями.
Особливо пишним оздобленням вирізняються ефес та піхви.
Верхів’я шаблі являє латунний золочений ковпачок, виконаний у вигляді шолома, увінчаного скульптурним грифоном, виконаним у реалістичній манері. Голова грифона витягнута і нахилена в бік леза, у пащі він утримує кінець ланцюга, який з’єднує гарду з верхів’ям. Площина ковпачка додатково оздоблена рельєфними зображеннями грифонів. Як міфічна істота з тілом лева та головою і крилами орла, грифон уособлював міць імперії, її панування на землі й у повітрі, та водночас виступав алегоричним вартовим військових чеснот, слави та честі.
Масивний центральний щиток гарди має бочкоподібну форму, оздоблений рельєфною композицією, у центрі якої – голова римського верховного бога Юпітера як символа абсолютної імперської влади, яку ототожнювали з самим Наполеоном. Над головою Юпітера розміщений орел: головний символ імперії, запроваджений Наполеоном 1804 р., спочатку як армійська емблема, натхненна римськими aquila (знаками легіонів). Знизу зображені два перехрещені факели з полум’ям і блискавками, обрамлені дубовим листям (символом сили і стійкості).
На усті піхов нанесено рельєфне зображення барана з крилами, між витих рогів якого знаходиться ваза з дарами, що натякає на корнукопію (ріг достатку). Це один з гібридних мотивів, що поєднує єгипетську та класичну міфологію, що стало популярним після єгипетської кампанії Наполеона (1798-1801 рр.). В античній традиції поява рогу достатку пов’язана з легендарною козою (в іншому варіанті – німфою) Амалтеєю, яка вигодувала немовля Зевса. У єгипетській міфології баран асоціюється з богом Амоном, верховним божеством, символом творіння, сонця, родючості та абсолютної влади. Наполеон активно заохочував античні та єгипетські мотиви у французькому мистецтві, аби остаточно відійти від монархічної символічної спадщини і асоціювати свою імперію з давніми цивілізаціями та їхньою величчю.
У середній частині піхов центральне місце займає алегоричне зображення Меркурія (римського бога торгівлі) в обрамленні лаврового листя під яким знаходиться кадуцей (жезл Меркурія). Нижче розташований медальйон, заповнений орнаментом риб’яча луска. Наконечник оздоблений імперською символікою, яка надихалась античними традиціями та елементами більш ранніх стилей – колоски, стріли, мушлі та розетки.
Загалом, набір елементів орнаменту, їх вишуканість, сувора симетричність та колористика є типовими для стилю ампір (імперського неокласицизму), який став своєрідною візитівкою наполеонівської Франції.
Поєднання орла, блискавок і лавра є класичним набором для наполеонівської символіки, який підкреслює зв’язок Першої імперії з Римом та свідчить про її військову могутністю. Велика кількість морської атрибутики – якорі, тризубці, морські сюжети, риб’яча луска засвідчує приналежність шаблі старшому офіцеру військово-морського флоту, натомість кадуцей Меркурія у французькій військовій символіці XIX–XX ст. позначає офіцерів служби матеріально-технічного забезпечення, інтендантури або штабу.

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
З приходом Республіки, шаблі й шпаги, успадковані від старого режиму, були модифіковані. Найбільш показовим елементом у цьому відношенні є верхів’я. Поряд з представленою формою з’явилися наверші у вигляді шолома, французького ковпака, лев’ячої та орлиної голови тощо. Вся система попередньої монархічної символіки (як імперська лілея [fleur-de-lys] та ін.) була переосмислена на основі античної спадщини. З приходом до влади Наполеона нова система символів була доповнена єгипетськими мотивами і почала слугувати легітимізації влади імператора. Символіка на зброї підкреслювала вірність офіцерів Бонапарту, їхню роль у завоюваннях (включаючи Єгипет), стверджувала ідеали сили, перемоги і божественного права. Такі символи наносились в особливо великій кількості на представницьку зброю офіцерів вищої командної ланки періоду Першої імперії, коли стиль ампір досяг свого піку як інструмент імперської пропаганди.
Пишність оформлення представленої шаблі та її символіка свідчать, що зброя належала старшому офіцеру («officier supérieur») військово-морського флоту, який займав тилову посаду. Тодішня структура флоту поділялась на «командування» та «адміністрацію й інтендантуру». Остання представляла окремий корпус чиновників і цивільних службовців які займалися постачанням, фінансами, інфраструктурою документацією тощо. Серед офіцерів вищої командної ланки періоду 1804-1815 рр. у тилових службах працювали «капітани корабля» (звання приблизно відповідає армійському полковнику), контр-адмірали, віце-адмірали та навіть адмірали. Старші офіцери несли штабну, інтендантську службу, були членами міністерств, адміністративних комісій та комітетів, курували служби порту чи флоту, керували флотською інфраструктурою та цілими колоніями.

ВИСНОВОК
Представлений до експертизи зразок холодної зброї являє собою французьку парадну або нагородну шаблю старшого офіцера (від капітана корабля [capitaine de vaisseau] до адмірала) служби інтендантури, штабу або адміністрації, виготовлену в період Першої імперії (1804-1815 рр.).