0087. Парадна шабля старшого офіцера ВМФ Франції, 1798-1803

Назад до портфоліо

Походження: приватна колекція.

Країна походження та період: Франція. Період кінця Першої республіки та Консульства (1798-1803 рр.).

Матеріали: сталь, латунь, позолота, дерево, шкіра.

Техніки: ковка, лиття, гравірування, карбування, вороніння, травлення, золочення.

Параметри: загальна довжина – 980 мм, довжина клинка – 810 мм, ширина при п’яті – 36 мм.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Клинок сталевий, викривлений. З кожного боку клинка розташовано по одному широкому глибокому долу, які починаються від п’яти, завершуються в останній третині клинка. Спинка клинка плоска. Остання третина клинка дволезова.
Ефес закритого типу. Гарда латунна, золочена, L-подібна. Передній кільйон змикається з голівкою через фігурну перемичку, виконану у вигляді багаторівневої скульптурної художньої композиції. Задній кільйон короткий, загнутий донизу, має фігурне зооморфне закінчення. У центрі хрестовини розташовано плоский декорований щиток серцевидної форми. Сплощене насадне руків’я дерев’яне, чорного кольору з сітчастою рельєфною текстурою. Верхів’я латунне, золочене, загнуте в бік леза, завершується зооморфним маскароном.
Піхви обтягнуті чорною шкірою мають масивну латунну золочену оправу, яка складається з довгого устя, двох прямокутних обоймиць з рухомими кільцями, та фігурного наконечника з голівкою. Масивний металевий каркас майже повністю вкриває поверхню, залишаючи відкритими лише по дві невеликі ділянки шкіри.
Загалом морфологічні особливості аналізованого зразка характерні для парадних та нагордних французьких шабель періоду Консульства (1799-1803 рр.).

ТАВРА
З правого (зовнішнього) боку клинка при п’яті розміщено інспекційний штамп «L.W.» у пунктирному овалі, який прийнято пов’язувати з діяльністю інспектора-директора мануфактури Клінгенталя у 1798-1803 рр. Бенжаміна Левавассера (B. P. C. Levavasser). Поруч знаходиться штамп у вигляді літери «M» під зубчатим колесом, контролера першого класу Дж. Мутона (J. J. Mouton), який обіймав зазначену посаду від 1798 до 1809 рр. На спинці клинка поблизу п’яти розташований гравійований напис «M=f ture de Klingenthal», який засвідчує виробництво шаблі на заводах мануфактури Клінгенталя.
Стилістичні собливості напису, зокрема у скороченні першого
слова характерні для періодів пізньої Першої республіки та Консульства.

ОРНАМЕНТИКА
Практичність шаблі поєднана з пишним оздобленням, яке підкреслювало високий військовий та соціальний статус власника.
Обидві площини клинка оздоблені в єдиному стилі. Невелика ділянка при п’яті золочена, прикрашена травленим декором у вигляді паноплії з прапорів та древкової зброї. Наступна третина клинка зайнята видовженим картушем у золотій рамці – на вороненому тлі травленням і золоченням виконані флористичні композиції та паноплії. Композиція продовжується за картушем по центру клинка, завершуючись поблизу бойового кінця разом з долом. На зовнішньому боці клинка композиція доповнена морською атрибутикою (якорем). Загалом орнамент представлений рослинними мотивами (акант, лавр) та крупними панопліями є типовим для французьких і загалом європейських парадних клинків аналізованого періоду.
Особливо пишним оздобленням вирізняються ефес та піхви.
Так руків’я увінчане навершем, оздобленим флористичною композицією, що завершується масивним маскароном у вигляді лев’ячої морди, яка «тримає» у пащі декоративну плиту з квадратним медальйоном, підтримувану з іншого боку крилами химери. У медальйоні над декоративним вінком зображений рельєфний погрудний портрет бородатого простоволосого чоловіка в цивільному одязі. Такі портрети на французьких парадних шаблях XIX ст. часто були персоналізованими, відсилаючи до видатних діячів флоту чи держави, як символ належності до їхньої школи чи корпусу. На зброї тилових офіцерів, могли розміщувати портрети шанованих діячів корпусу інтендантури. Не можемо виключати і алегоричний портрет «мудрого державника», замість класичного античного образу.
На задньому кільйоні отримує розвиток зооморфна тематика – він завершується скульптурною голівкою лева з відкритою пащею. Левова голова – символ сили та влади, був дуже популярним на шаблях французьких гвардійців і штабних офіцерів ХІХ ст.
Масивний центральний щиток гарди серцевидної форми, оздоблений складною рельєфною композицією. У центрі – алегоричне зображення Меркурія (римського бога торгівлі) у лавровому обрамленні. Нижче – зображення якоря обвитого двома зміями, які утворюють кадуцей (жезл Меркурія).
Масивне устя піхов декороване великим квадратним медальйоном з алегоричним зображенням Марса – римського бога війни, виконаного у типовій для французьких військових артефактів наполеонівської епохи манері.
Вздовж піхов розміщені численні мініатюри з головами морських чудовиськ та паноплії з якорями. Обоймиці прикрашені симетричним рослинно-геометричним орнаментом (т. зв. «плетінками»). Наконечник з обох боків оздоблений композиціями з центральними фігурами у вигляді гротескних бородатих маскаронів за мотивами античного мистецтва, в обрамленні волют. Композиції увінчують фігури античного обладунку з лівого (внутрішнього) та орла з правого (зовнішнього) боків шаблі. Завершується наконечник скульптурною голівкою морського чудовиська.
Загалом, набір елементів орнаменту, їх вишуканість, сувора симетричність та колористика є типовими для стилю ампір (імперського неокласицизму), який став своєрідною візитівкою наполеонівської Франції та останнім «королівським» художнім стилем Європи.
Символіка шаблі засвідчує її приналежність старшому офіцеру служби інтендантури, штабу або адміністрації військово-морського флоту. Так якір безумовно вказує на приналежність до флоту. Кадуцей Меркурія у французькій військовій символіці XIX–XX ст. позначає офіцерів служби матеріально-технічного забезпечення, інтендантів, або штабу. Погруддя портретованого у медальйоні на гарді позбавлене військових ознак (мундира тощо), він виглядає як цивільний, що додатково свідчить про адміністративну посаду власника шаблі.

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
З приходом Республіки, шаблі й шпаги, успадковані нею від старого режиму, були модифіковані. Найбільш показовим елементом у цьому відношенні є верхів’я. Поряд з представленою формою у вигляді лев’ячої голови, з’явилися наверші у вигляді шолома, французького ковпака, орлиної голови та ін. За своєю формою нова зброя наслідувала попередні шпаги французьких гвардійців, відрізняючись від них формами навершу та щитком гарди.
Представлений зразок демонструє високий рівень зброярського мистецтва, якого досягли французькі виробники підприємства Клінгенталь, створеного 1730 р., як Королівська мануфактура Ельзасу. Ставши «Національною мануфактурою Клінгенталя» після Революції, потім «Імперською мануфактурою», фабрика повернула собі титул «королівської» під час Реставрації, пропонуючи якісну продукцію – від окремих клинків до готової зброї та багнетів, аж до свого закриття 1836 р. Перебуваючи під керівництвом жорсткої військово-адміністративної вертикалі, залежної від військового міністерства, Клінгенталь регулювався суворими правилами. Усі етапи виробництва холодної зброї контролювали військові інспектори, пізніше – інспектори та ревізори, які вважались військовослужбовцями і кожен з яких використовував особливе тавро. Чітка документація, яка здебільшого зберіглась в архівах, а також велика кількість вцілілих клинків дозволяють дослідникам відносно точно атрибутувати зброю за таврами, що проставлялися як на клинках, так і на елементах оправи.
Пишність оформлення представленої шаблі та її символіка свідчать, що зброя належала старшому офіцеру («officier supérieur») військово-морського флоту, який займав високу небойову посаду. Тодішня структура флоту поділялася на дві головні вертикалі: «командування» та «адміністрація й інтендантура». Остання представляла окремий корпус чиновників і цивільних службовців які займалися постачанням, фінансами, інфраструктурою та документацією. Серед офіцерів вищої командної ланки періоду 1798-1803 рр. у тилових службах працювали «капітани корабля» (звання приблизно відповідає армійському полковнику), контр- та віце-адмірали. Звання адмірала офіційно було скасоване ще за часів Революції (1791 р.) і відновлене тільки 1804 р. зі встановленням Імперії. Вищі офіцери несли штабну, інтендантську службу, були членами міністерств, адміністративних комісій та комітетів, курували служби порту чи флоту, керували територіями, флотською інфраструктурою тощо.

ВИСНОВОК
Представлений до експертизи зразок холодної зброї являє собою французьку парадну або нагородну шаблю старшого офіцера (від капітана корабля [capitaine de vaisseau] до віце-адмірала) служби інтендантури, штабу або адміністрації. Клинок виготовлений на підприємстві Клінгенталя у період 1798-1803 рр.