0078. Японська катана роботи Мототсуне, 1851 - ZBROEZNAVdotCOM

0078. Японська катана роботи Мототсуне, 1851

Назад до портфоліо 

Походження: приватна колекція.
Датування: меч класифікується як сінсінто, клинок виготовлений у період Едо (1603-1868), епоха Каей (1848-1854), 1851 р.
Документи: експертний висновок на бланку антикварного магазину Liverpool Militaria (Ліверпуль, Велика Британія), за підписом Білл Тег (Bill Tagg), жовтень, 2021 р.
Клинкова епіграфіка та символіка: омоте-мей (підпис на зовнішній частині хвостовика): 寬勇子元綱 [Kuānroji Mototsuna] (Канроджи Мототсуне); ура-мей (на внутрішній): 嘉永四亥二月日 [Kaei Shi I Ni Gatsu Nichi] (лютий, 1851 р.).
На гарді (цубі) розміщено родовий символ мон мокко (у вигляді квітки дині): два зображення на верхньому та одне на нижньому боці. Зазначений мон потрапив до Японії з Китаю наприкінці VI ст. н.е. та у різний час використовувався понад 150-ма вельможними родинами країни.
Матеріали: сталь, срібло, сякудо (сплав золота й міді), позолота, дерево, шкіра.
Техніки: ковка, лиття, інкрустація, гравірування, карбування, золочення, полірування.
Розміри: довжина леза (長さ, нагаса) – 726 мм, кривизна (反り, сорі) – 18 мм, максимальна товщина клинка (重ね, касане) – 7.7 мм, ширина клинка при п’яті (元幅, мотохаба) – 29.2 мм, ширина клинка при бойовому кінці (先幅, сакі-хаба) – 19.2 мм.
Морфологія клинка. Форма – сіногідзукурі, або хондзукурі (основна, з повздовжнім ребром), вигин рівномірний – торідзорі, форма бойового кінця – тю-кіссакі (середня вершина), перетин – сіногі-такай (високий), доли (хі) – відсутні, обух (муне) – йорі («гребінь даху»). Форма хвостовика (накаго) – убу (звичайний); закінчення хвостовика – агарі-курідзірі («контур каштану з підйомом»). Хвостовик має 1 ана (отвір) для мекугі (запорного клину). Насічка на хвостовику (ясурі-ме) – кірі («впоперек»).

Загартування. Клинок має традиційне полірування, маркування у 6 ліній свідчить про роботу полірувальників школи Фуджиширо.
Хада (фактура сталі) щільна, проглядається погано (мудзі), помітні структури у вигляді ітаме («сучкуватий зріз деревини»).
Хамон (лінія загартування) виконана у змішаному стилі: ділянки тьодзі-ха («бутони гвоздики») доповнюються гономе мідаре («хвилі у безладі»). У загартованій ділянці превалюють елементи загартування ніоі (ніоі-декі). Початок хамону якідаші іррегулярний, у стилі старих шкіл.
Босі (загартування на бойовому кінці) виконане у стилі мідаре комі («безлад»).
Фактура клинка і характер елементів загартування дають підстави для висновку про використання тамахагане (японської сталі із залізовмісного піску) при виготовленні клинка, а також ручної ковки й методу загартування за традиційними японськими ремісничими технологіями.
Оправа (拵え, коширае). Гарда (鍔, цуба) проста залізна, плоска у стилі татемару («кругла»), з отворами хіттсу-ана під ножик кодзука та шпильку когай, декорована інкрустацією з ділянками золочення із зображенням флористичної композиції. З обох боків також інкрустовано родовий символ мон у вигляді мокко – квітки дині у колі.
Запорна муфта клинка (鎺, хабакі) подвійна, мідна, одна частина обкладена сріблом.
У комплекті – мідні амортизуючі шайби сеппа.
Руків’я (柄, тсука) дерев’яне, обтягнуте шкірою ската (самегава) з центральним шипом, та обплетене традиційним шовковим шнуром іто.
Овальна муфта руків’я (縁, фучі ) та наверш (頭, кашира) патиновані, золочені, вкриті золоченим декором із зображенням рослин і тварин.
Оздоблення руків’я (менукі), виконані із сякудо у вигляді фігурок міфічної тварини.
Піхви (鞘, сая) дерев’яні, обтягнуті незйомним шкіряним чохлом чорного кольору. Біля устя розташована кнопкова система фіксації клинка в піхвах. Наконечник (鐺, кодзірі) шкіряний.
Загалом стиль виконання оправи наслідує воєнні мечі гунто.
Виробнича школа. Клинок підписаний іменем майстра Канроджи Мототсуне 寬勇子元綱 [Kuānroji Mototsuna], датований 1851 р. Особливості загартування клинка – щільна хада та характер хамону, свідчать про те, що майстер є пізнім наслідувачем школи Бідзен, яка сформувалася в період Камакура (1185-1333 рр.) на территорії сучасної префектури Окаяма та проіснувала майже до кінця періоду Муроматі. Ковальська традиція Бідзен породила довгу та найуспішнішу лінію ковальських шкіл у японській історії.

ВИСНОВОК. Представлений до експертизи предмет являє собою японський меч катана. Клинок виготовлений 1851 р. клинковим майстром Канроджи Мототсуне (寬勇子 元綱), який представляє традицію пізнього Бідзен. Піхви оправлені у стилі воєнних мечів гунто періоду Другої Світової війни.

Експертний висновок №0078 / 29.03.2025
© Денис Тоїчкін, 2025

Loading

дослідження зброї, експертиза історичної зброї, экспертиза антикварного оружия, історія зброї, History of Arms and Armour, Тоїчкін, Тоичкин, Toichkin, CAAS, Center of Arms and Armor Studies, Antique arms, наукові конференції, атрибуція зброї, атрибуция оружия, attribution of weapons, оружейные клейма, оружейная библиотека, електронна бібліотека, історія зброї