0033. Бойовий ніж айкуті періоду раннього Едо

Назад до портфоліо

Походження: Приватна колекція.
Датування: клинок виготовлений в період раннього Едо (XVII– поч. XVIII ст.).
Підписи на клинку: муй-мей (без підпису).
Матеріали: сталь, мідь, латунь, срібло, сякудо (сплав золота й міді), позолота, дерево, ріг, шкіра ската.
Техніки: ковка, лиття, золочення, полірування.
Розміри: довжина леза (長さ, нагаса) – 310 мм, кривизна (反り, сорі) – 6 мм, максимальна товщина клинка (重ね, касане) – 4.4 мм, ширина клинка при п’яті (元幅, мотохаба) – 29.5 мм, вага клинка – 274 г.

Далі

Морфологічна характеристика. Айкуті є формою монтування клинка при якій гарда (цуба) не використовується, натомість устя піхов (коігучі) підігнано під руків’я (тсукагучі).
Форма клинка – хірадзукурі (плоска), вигин рівномірний – торідзорі, доли – відсутні, обух (муне) – йорі («гребінь даху»). Хвостовик суріаге (підрізався), має 2 ана (отвори) для мекугі (запорного клину). Насічка на хвостовику (ясурі-ме) – кірі («впоперек»).

Загартування. Клинок має традиційне полірування.
Хада (фактура сталі) має змішану структуру у вигляді мокуме («кора дерева») та ітаме («сучкуватий зріз деревини»), з крупним виразним малюнком, та вкрапленнями численних дзі-ніе – крупних кристалів мартенситу, розташованих у «м’якому» тілі клинка з нижчою твердістю. Простежуються лінії тікей (тонкі темні блискучі лінії ніе в дзі, витягнуті вздовж волокон металу).
Виразний, яскравий хамон (лінія загартування) виконано у стилі: гономе мідаре («хвилі у безладі»). У загартованій ділянці превалюють елементи загартування ніе (ніе-декі). Інтер’єр загартованої частини наповнений елементами гономе асі (ніжки), сунагаші («сліди мітли по піску») гінсудзі («срібрна лінія», помірно яскрава й щільна лінія ніе) та кінсудзі («золота лінія», надзвичайно яскрава й щільна лінія ніе) .
Босі (загартування на бойовому кінці) у стилі о-мару («велике коло»).
Фактура клинка й характер елементів загартування дають підстави для висновку про використання тамахагане (японської сталі із залізовмісного піску) при виготовленні клинка, а також ручної ковки й методу загартування за традиційними японськими технологіями.

Оправа (拵え, коширае).
Запорна муфта клинка (鎺, хабакі) одинарна, вкрита золотою фольгою.
Овальна муфта руків’я (縁, фучі ) та наверш (頭, кашира) – виготовлені з чорного рогу.
Руків’я (柄, тсука) дерев’яне, обтягнуте шкірою ската (самегава).
Оздоблення руків’я (менукі), виконані із сякудо у вигляді флористичної композиції.
Піхви (鞘, сая) дерев’яні, з деревовидною структурою (мокуме), вкриті червоною фарбою й лаком. Фурнітура для підвісу – кільце й проушина (栗形, курігата) виконана з чорного рогу та латуні.

ВИСНОВОК. Представлений до експертизи предмет представляє японський бойовий ніж змонтований у стилі айкуті. Конструктивні собливості клинка свідчать про його виготовлення у період раннього Едо (XVII– початку XVIII ст.).