0018. Шпага офіцерська піхотна, 1789-1816 рр. Франція

ШПАГА ОФІЦЕРСЬКА ПІХОТНА, ФРАНЦІЯ, 1789-1816 рр.

Країна походження та період: Франція. Період Великої французької революції (1789-1799 рр.), Консульства (1799-1804 рр.), Першої Імперії (1804-1815 рр.).

Матеріали: сталь, латунь, позолота, дерево, шкіра.
Техніки: ковка, лиття, гравірування, вороніння, травлення, золочення, волочення.

Параметри: загальна довжина – 985 мм, довжина клинка – 815 мм, ширина при п’яті – 20 мм. Оправа: довжина піхов – 825 мм.

Походження: приватна колекція.

Стан збереження: добрий, на клинку присутні незначні сліди механічного впливу.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Клинок сталевий, прямий. З кожної сторони штаби розташовано по широкому глибокому долу, що починаються від рікасо, завершуються в останній третині клинка. Спинка клинка плоска, розложиста. Остання третина клинка дволезова, лінзоподібна у перетині, вістря розташоване на середній лінії клинка.
Ефес закритого типу. Гарда латунна, щитоподібна. Прямий передній кільйон доповнений U-подібною дужкою, яка змикається з голівкою. Задній кільйон короткий, прямий, має краплеподібну форму. Нижче хрестовини розташовано плоский щиток серцевидної форми з язичком, який закриває задній кільйон. Зі сторони леза щиток завершується вирізом для переднього кільйона та невеликим підйомом в бік дужки.
Сплощене насадне руків’я щільно обмотане срібним крученим дротом. Верхів’я латунне, має форму шолома з султаном, повернутого в бік леза.
Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою. Оправа піхов складається з довгого латунного устя з фіксатором, та наконечника з плоским денцем.
Загалом морфологічні особливості аналізованого зразка характерні для французької піхотної офіцерської шпаги періоду Великої французької революції (1789-1799 рр.).

ТАВРА ТА ОРНАМЕНТИКА

З правого (зовнішнього) боку клинка при п’яті у гравійованому картуші на золоченому тлі розміщено виробниче тавро «А.К.» («М.К.»?). Дослідження історії виробників
Золінгену, а також тавр на французькій довгоклинковій зброї дають підстави для припущення, що клинок виготовлений представниками великої й впливової родини золінгенівських підприємців Кнехтів (Knecht), продукція яких користувалась популярністю серед французьких військових означеного періоду.
Верхня третина клинка вкрита шаром вороніння та позолоти, які не тільки прикрашали клинок, але й призначалися для захисту металу від корозії. Саме для клинків німецького виробництва аналізованого періоду було характерне воронування виразного синюватого відтінку (т. зв. «синіння»).
Вороновані частини клинка з кожного боку прикрашені трьома флористичними композиціями та арматюрою на золоченому тлі.
Щиток гарди серцевидної форми, по контуру обрамлений масивними волютами. Голівка у вигляді шолома з султаном, наслідує форми навершів офіцерської клинкової зброї, відомих ще до революції.
Загалом, набір елементів орнаменту, їх сувора симетричність, лаконічність, колористика є типовими для стилю ампір, який став останнім «королівським» художнім напрямом Європи.

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

З приходом Республіки, шаблі й шпаги, успадковані від старого режиму, були модифіковані. Найбільш показовим елементом у цьому відношенні є голівка. Поряд з представленою формою у вигляді шолома, з’явилися також наверші у вигляді французького ковпака, лев’ячої та орлиної голови.
Нові форменні шпаги з’явилися близько 1787-1789 рр. За своєю формою вони безперечно наслідували попередні шпаги французьких гвардійців, відрізняючись від них формою навершу-шолома, та щитком. На шпагах моделі зустрічались форми шолома декількох типів, які відрізнялись деталями.
Ранні щитки гарди були більшого розміру, згодом спостерігається зменшення їх розмірів. В останніх моделях щиток гарди став більш симетричним. Вигини щитка мали на меті полегшити носіння шпаги.
Представлена модель та її різновиди використовували до 1816 р., утім пік її популярності припав на революційну епоху.

ВИСНОВОК

Представлений на експертизу зразок холодної зброї являє собою французьку офіцерську піхотну шпагу
періодів Великої французької революції (1789-1799 рр.), Консульства (1799-1804 рр.) та Першої
Імперії (1804-1815 рр.). Клинок виготовлений одним з підприємств Золінгену (Німеччина), ймовірно представниками родини Кнехтів (Knecht).