Виявлено найдавніший меч

Згідно з новим дослідженням, один з найстаріших мечів в світі, віком близько 5000 років, знаходився в музеї на острові Святого Лазаря у Венеції.

Рідкісна зброя зі східної Туреччини багато років вважалася частиною середньовічної колекції.

Тільки коли місцева аспірантка, фахівець з давньої зброї роздивилася меч, він був узятий для подальшого аналізу, щоб точно визначити його вік. Меч міг бути церемоніальним предметом або наступальною зброєю, яка використовувалася в бою.

Вітторія Далл’Армелліна з венеціанського університету Ка-Фоскарі побачила меч в маленькій шафці, оточеним середньовічними предметами, в Мехитарістському монастирі на острові Святого Лазаря у Венеціанській лагуні. Мехитарістський монастир, який є штаб-квартирою Вірменської католицької конгрегації мехитаристів, включає музеї, церкву, житлові квартали, бібліотеку, музеї, картинну галерею, друкарню і дослідні установи.

Зброя втрапила на очі Далл’Армелліна, коли та вивчала походження і еволюцію мечів на Стародавньому Близькому Сході. Вона подумала, що виявлена нею зброя виглядає не як середньовічний артефакт, а як набагато старіший меч, схожий на той, з яким вона вже стикалася в своїх дослідженнях.

Він був схожий на ті, що були знайдені в Королівському палаці Арслантепе в сучасній східній Туреччині. Ці мечі зазвичай датуються початком бронзової доби — близько 3000 р до н.е. Але на відміну від деяких зразків з Арслантепе, меч не прикрашений і не має видимих написів, прикрас або відмінних рис.

Сильна схожість з мечами Арслантепе, а також інформація про металевий склад дозволили експертам визначити, що меч датується приблизно кінцем четвертого і початком третього тисячоліття до нашої ери.

Меч з острова Святого Лазаря виявився виготовленим з миш’якової бронзи, сплаву, який часто використовувався до широкого поширення бронзи. У цьому сплаві використовуються мідь і миш’як, на відміну від міді, олова або інших металів для виготовлення звичної бронзи.

Цей тип меча був знайдений в порівняно невеликому регіоні в Східній Анатолії, між верхньою течією Євфрату і південним берегом Чорного моря. Подальший аналіз мікроелементів може додатково визначити точне джерело металу.