Матеріали: сталь, дерево. За даними матеріалознавчої експертизи бойова частина пернача складається зі заліза з домішками міді, марганцю (0,9-1%) та хрому (0,06-0,2%), захист руків’я – заліза з домішками міді, марганцю (0,9-1%) та хрому (0,02-0,1%). Дерев’яне руків’я виготовлене з дубу.
Техніки: кування, лютування, просічка, гравірування.
Розміри: загальна довжина – 630 мм; довжина металевої частини – 335 мм; найбільший діаметр бойової частини – 590 мм; висота бойової частини – 90 мм; висота ребер – 70 мм.
Морфологічна характеристика. Пернач складається зі сталевої бойової частини, та руків’я. Бойова частина представлена чотирнадцятьма ребрами (перами), лютованими до трубчастої основи. У верхній частині площини пер розташовані наскрізні округлі отвори. Зовні пера мають складну форму у вигляді подвійної літери S.
Верхів’я пернача виконане у вигляді ґудзика з кулькою, прикрашеною гравійованим геометричним орнаментом.
Бойова частина руків’я завершується сталевим кільцем, скріпленим лютуванням, прикрашеним гравійованим геометричним орнаментом.
Руків’я пернача дерев’яне (дуб), його діаметр збільшується від бойової частини до закінчення. Частина руків’я на 255 мм від бойової частини захищена сталевим листом, зігнутим у вигляді трубки та з’єднаним лютуванням. Лист фіксується на руків’ї за допомогою сталевої заклепки. Наприкінці руків’я розташований отвір для темляка, підсилений металевим штифтом.
Висновок. Матеріали, техніки виконання, розміри та морфологічні характеристики дослідженого пернача характерні для історичних аналогів, поширених на теренах Центрально-Східної Європи протягом XVI–XVII ст.
Завантажити експертний висновок Бюро науково-технічної експертизи “АРТ-ЛАБ” .
