Kazakevičius, Vytautas - ZBROEZNAVdotCOM

Kazakevičius, Vytautas

Kazakevičius, Vytautas
Country
Lithuania

Вітовт Казакявічюс (1951-2005), литовський археолог, доктор габілітований.

У своєму житті Вітовт Казакявічюс цілеспрямовано йшов шляхом археології. Це відображено в біографії: народився 1951 року. 11 жовтня Закінчив середню школу в Капсуке (нині Маріямполе).
1969-1974 роки навчався на історичному факультеті Вільнюського педагогічного інституту (нині університет), а після закінчення того ж року почав працювати на кафедрі археології Литовського інституту історії. Він пропрацював тут три десятиліття, з них сім (1987-1994) начальником відділу. Наприкінці свого життя (2005) В. Казакявічюс, провідник нових ідей та думок, перейшов працювати до Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету. Основа наукових інтересів В. Казакявічюса - озброєння балтських племен залізної доби. Результати довготривалих досліджень відображені в докторських та габілітованих докторських дисертаціях (1984 та 1996 рр.), загальнених монографіях та статтях. У литовській археології Вітовт продовжив наукову традицію, засновану на суворому застосуванні типологічного методу, дослідженні артефактів та їх «поміркованому» тлумаченні. На підставі аналізу артефактів  балтських племен залізного віку - списів, щитів, бойових сокир, мечів, стріл (наконечників стріл), врахувавши досвід зарубіжних досліджень, В. Казакевичюс запропонував ряд іноваційних схем, що характеризують його висновки.
Інший напрям досліджень, який чудово розкрив покликання В. Казакявічюса як дослідника-археолога,- це два дослідження старовинних литовських кладовищ та аналіз етнокультурної ситуації регіону в широкому сенсі.
1978-1984 рр. у сховищі Плінкайгаліс, район Кедайняй, понад 4500 кв. м., знайдено 4 поховання пізнього неоліту, 360 III - VI ст., 8 VII ст. народних могил і 4 про VII ст. датовані могилами коней. Завдяки обширним дослідженням, обширним та різноманітним знахідкам, добре збереженому антропологічному матеріалу та узагальнюючій монографії (Литовська археологія, Вільнюс, 1993, т. 10), сховище Плінкайгаліса стало еталонним дослідженням, а його дослідник заслужив репутацію знаного фахівця періоду міграції народів.
1985, 1989–2004 роки На кладовищі Кальнішкі, Расейнський район, майже 3000 кв. м. площа знайдена в 256 V - VI ст. знесено, 15 VI ст. і 1 XI - XII а. трупоспалення. Узагальнити ці дані планувалося після завершення дослідження всього комплексу. Однак планам не судилося здійснитися через брак коштів (останні шість років робота проводилася на громадських засадах!) та смерть Вітовта. Правда, проміжні результати досліджень неодноразово публікувалися (Литовська археологія, Вільнюс, 1999, вип. 18, стор. 57-67). Загалом В. Казакявічюс приділив багато уваги публікації археологічних джерел. Вищезгадана монографія, присвячена дослідженню сховища Плінкайгаліс. 2000 рік були опубліковані в 1985-1989 роках. Дані досліджуваних курганів Вішетай та Мішкіняй (обидва - Аникщяйського району).
В останні роки свого життя Вітовт почав готувати до друку матеріали розкопок . Публікація цвинтаря
1976-1979 рр. Жосінас Л. Вайткунськене (район Шилале), у дослідженні якої він брав участь. Крім того, найближчим часом буде опублікований переклад Карла фон Шміта, з німецької, 1863 р. рукописний твір «Necrolithuanica. У язичницькі доісторичні часи старожитності та зображення, знайдені в могилах» з докладними коментарями Вітовта до археологічної частини. Слід згадати ще один, безперечно, важливий момент академічної діяльності В. Казакявічюса. Це розповсюдження литовських археологічних досліджень іноземними мовами. У 1990 -х роках з відкриттям залізної завіси це питання стало надзвичайно актуальним. Разом з Р. Сідером був підготовлений перший номер «Archaeologia Baltica» (1995), а пізніше з колегами було відредаговано ще чотири номери цього журналу. Сьогодні важко уявити собі дослідження археології в Литві, включаючи Прибалтику, яке б не базувалося на працях В. Казакявічюса. Завдяки своїм науковим працям він здобув авторитет серед археологів Литви та сусідніх країн, його колеги вітали і поважали. Правда, він ніколи цим не хизувався, але із задоволенням ділився своїми знаннями та досвідом, а також книгами з особистої бібліотеки (за заповітом Вітовта його книжки передали до бібліотеки Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету).

In memoriam Vytautas Kazakevičius

ТВОРИ
Monografijos:
  1. Oruzenije baltskix plemen IIVIII vekov na teritoriji Litvy [rus.kalba] (Summary: Arms and Armour of the Baltic Tribes of the 2nd8th centuries in the territory of Lithuania), Vilnius: Mokslas, 1988.
  2. Plinkaigalio kapinynas (Summary: The Plinkaigalis Burial Ground), Lietuvos archeologija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993, t. 10, p. 3181.
  3. IXXIII a. baltų kalavijai (Summary: IXXIII c. Baltic Swords), Vilnius: Alma littera, 1996.
  4. Geležies amžiaus strėlės Lietuvoje IIXII/XIII a. (Summary: Iron Age Arrows in Lithuania (2nd 12th-13th)), Vilnius: Gen. J. Žemaičio Lietuvos karo akademija, 2004.
Kai kurios kitos publikacijos:
  1. Vienašmenių kalavijų atsiradimas ir raida Lietuvoje (Reziume: K voprosu o proisxoždeniji i razvitiji odnolezviinyx mečei v Litve [rusų kalba]), Lietuvos archeologija, Vilnius: Mokslas, 1981, t. 2, p. 4358.
  2. Bojevyje topory na teritoriji Litvy i Belorusiji In: Drevnosti Belorusiji i Litvy , Minsk, 1982. s. 71-80 [rusų kalba].
  3. Pogrebnyje s nakonecnikom strely iz mogilnika Plikaigalis, Sovetskaja archeologija, Maskva, 1986, Nr. 3, s.238-243. [rusų kalba].
  4. Redkaja forma nakonečnikov kopij na teritotiji Litvy. In: Drevnosti Litvy i Belorusiji. Vilnius: Mokslas, 1988, p. 79-88 [rusų kalba].
  5. The Find of an East European Sword Quillon in a Barrow in Visėtiškės, Anykščiai district, Lithuania. Fornvännen, 1992, vol. 87, p. 176179.
  6. Sword Chapes from Lithuania. In: Die Kontakte zwischen Ostbaltikum und Skandinavien im frühen Mittelalter. Stockholm, 1992, p. 91107.
  7. The Great Migration Period and the Balts according to the archaeological data from Lithuania. In: Pergrinatio Gothica III. Oslo, 1992, p. 91102.
  8. Das Gräberfeld von Plinkaigalis als Quelle der baltischen ethnischen Geschichte in Litauen. In: Prehistoric Graves as a Source of Information. Uppsala, 1994, p. 111128.
  9. Some Debatable Questions Concerning the Armament of the Viking Period in Lithuania. In: Fasciculi Archaeologiae Historicae. Fasciculus VII. Łódź, 1994, p. 3744.
  10. Situation ethnoculturelle des Baltes au milieu du Ier millénaire de notre ére. In: L‘identité des populations archéologoques. Sophia Antipolis, 1996, p. 8094.
  11. Topory bojowe typu M. Chronologia i pochodzenia na źiemiach Bałtów. In: owiańszczyzna w Europie średniowiecznej. Wrocław, 1996, t. 2, s. 233241.
  12. On one Type of Baltic Sword of the Viking Period, Archaeologia Baltica. Vilnius: Žara, 1997, vol. 2, p. 117132.
  13. Dėl E tipo ietigalių ornamentuotomis įmovomis chronologijos ir kilmės (Summary: On the Chronology and Origin of E-type Spearheads with Ornamented Sockets), Archaeologia Lituana. Vilnius: VU leidykla, 1999, t. 1, p. 179196.
  14. Paalksnių, Kelmės r. pilkapyno kalavijas (Summary: A Sword from the Paalksniai Barrow Cemetery in the Kelmė District). In: Iš baltų kultūros istorijos. Vilnius: Diemedžio leidykla, 2000, p. 8590.
  15. Baltų ir skandinavų karinių ryšių beieškant (Summary: In Search of Baltic-Scandinavian Military Relations), Lietuvos aukštųjų mokyklų mokslo darbai. Istorija. Vilnius: VPU, 2000, t. 43, p. 1924.
  16. Sėlių paminklai Lietuvoje (Summary: Selonian Archaeological Sites in Lithuania).Lietuvos archeologija, Vilnius: Diemedžio leidykla, 2000, t. 20, p. 720.
  17. Visėtiškių pilkapynas (Summary: Visėtiškės Barrow Cemetery). Lietuvos archeologija. Vilnius: Diemedžio leidykla, 2000, t. 20, p. 2199.
  18. Sėlių kapai Miškinių pilkapyje (Summary: Selonian Graves in the Miškiniai Barrow).Lietuvos archeologija., Vilnius: Diemedžio leidykla, 2000, t. 20, p. 115139.
  19. Pētījumi Visētišķu uzkalniņakapulaukā Lietuvas Sēlijas daļa, Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis, Rīga, 2001, 55 sēj., nr. 5/6, p. 8393.
  20. In Search of Baltic-Scandinavian weaponry relations. In: Vi får tacka Lamm. Stockholm, 2001, p. 91101.
  21. Decorated Pottery from the Kalniškiai Migration Period Cemetery in Lithuania.Arheologiga Läänemeremaades. Muinasaja teadus 13. Tallinn-Tartu, 2003, p. 105118.
  22. Vertikaliai įsmeigti ginklai Lietuvos geležies amžiaus paminkluose (Summary: Vertically Thrust Weapons in the Iron Age Cemetery), Lietuvos aukštųjų mokyklų mokslo darbai. Istorija. Vilnius: VPU, 2004, t. 4950, p. 312. (Bendraautorius A. Malonaitis).
  23. Viduramžių kalavijas iš Nevėžio (Kėdainių m.). Lietuvos archeologija. Vilnius, 2005, t. 28, p. 115120.

Залишити відповідь

Залишити відповідь

дослідження зброї, експертиза історичної зброї, экспертиза антикварного оружия, історія зброї, History of Arms and Armour, Тоїчкін, Тоичкин, Toichkin, CAAS, Center of Arms and Armor Studies, Antique arms, наукові конференції, атрибуція зброї, атрибуция оружия, attribution of weapons, оружейные клейма, оружейная библиотека, електронна бібліотека, історія зброї