IV наукова конференція Археологія Київщини

21 квітня 2017 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася IV наукова конференція Археологія Київщини. Попередній науковий форум дослідників минулого Київщини, присвячений 120-річчю відкриття трипільської культури мав місце у листопаді 2013 року, в Обласному археологічному музеї у с. Трипілля. У Києві подібна конференція зібралася вперше.


З вітальним словом до учасників заходу звернувся Михайло Відейко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач НДЛ археології Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка.
На засіданні конференції з доповідями виступили співробітники НДЛ археології Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного музею історії України, КЗ КОР Київський обласний археологічний музей, КЗ КОР Яготинський історичний музей, Інституту археології НАН України, Національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Серед 17 доповідачів на конференції виступили два доктори, чотири кандидати історичних наук, наукові співробітники та музейні працівники. Чотири доповіді підготовані співробітниками НДЛ археології Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка і присвячені дослідженням по плановій темі.
В цілому прочитані доповіді охопили хронологічний діапазон від палеоліту до XVIII століття, тобто усі старожитності, які науковці досліджують на Київщині. Майже третина доповідей висвітлювала дослідження трипільської культури, на вивченні якої спеціалізується НДЛ археології. Три доповіді розкрили тему історії археологічних досліджень на Київщині та персоналії дослідників, які їх проводили.
Представники КЗ КОР Київський обласний археологічний музей передали в подарунок до бібліотеки університету імені Бориса Грінченка комплект видань матеріалів трьох попередніх конференцій, перша з яких відбулася ще 2010 року в с. Халеп’я. Нині черга Університету підтримати цю традицію.
У дискусії, яка завершила конференцію, крім суто наукових питань багато йшлося про необхідність співпраці між археологами, які працюють в музеях, університетах та Інституті археології НАН України. Це стосується насамперед участі в польових дослідженнях, вивченні музейних колекцій, роботі над науковими публікаціями. Завдяки спілкуванню на конференції виникли нові цікаві задумки проектів стосовно перспектив участі науковців з університетів та академічних установ у вдосконаленні вже діючих музейних експозицій, їх поповнення новими знахідками. Особливо гостро прозвучало питання боротьби за збереження історико-культурної спадщини, зокрема паспортизації пам’яток археології, як давно відомих так і нововиявлених.
Таким чином є усі підстави вважати, що конференція стала не лише майданчиком для обміну наукової інформації, але і запорукою подальшої співпраці як в наукових, так і науково-просвітницьких проектах. Усі учасники висловилися за продовження традиції проведення подібних конференцій щороку та розширення кола їх учасників.