Мисливський мушкет «саксонського типу» з зібрання Богдана Ханенка у колекції НМІУ

Продовжуючи серію публікацій, присвячену музейним предметам з зібрання Національного музею історії України, що походять з колишньої приватної колекції відомого мецената Богдана Івановича Ханенка, представляємо ще одну річ – мисливський мушкет [1] «саксонського типу» другої половини XVII – першої половини XVIII ст.

Popeln-saxmusket-5
« 1 of 5 »

Рукописний «Каталог Ханенко» наводить її наступний опис: «Немецкий мушкет с колесцами. XVII в. Ореховое дерево, инкрустация черным деревом, слоновой костью, перламутром. Изображены герб и цветы. На металлических частях гравированы сцены охоты. В прикладе устроен ящик для патронов. Клеймо с изображением всадника. Надпись на стволе «Lo Leny Hegerefer» Из собрания Альберичи [2], № 1416 [3]».
На сьогоднішній день цей чудовий взірець західноєвропейської вогнепальної зброї має наступний вигляд. Довгий масивний рівний по всій довжині ствол мушкета виготовлено з «дамаскованої» сталі з характерними «завитками». Виготовлення подібних «дамаських» або «перекручених» стволів у європейському зброярстві набуло поширення з другої половини XVII ст. Ця складна у технологічному відношенні операція вимагала від майстра, що спеціалізувався на виробництві рушничних стволів, неабиякої майстерності: заготовку майбутнього ствола – металеву смугу – потрібно було спірально обвити навколо сталевого стержня-осердя та акуратно зварити.
Восьмигранний переріз ствола мушкета обумовлений наявністю усередині ствола вертикальних нарізів, які полегшували чистку зброї від продуктів горіння пороху. Їх кількість відповідала кількості граней ствола.
На верхній грані ствола досить недбало гравіровано напис (що зараз частково витерся і погано читається), що складається з двох частин, розділених орнаментальною віньєткою: «Lo…inn / Neireiter(?).
Ложа і гранчастий приклад з «щокою» декоровані інкрустацією перламутром рослинним орнаментом у стилі «бароко». Латунна (позолочена?) запобіжна скоба спускового гачка оснащена упорами для кожного з пальців, декорована у техніці гравірування рослинним орнаментом. Замок кремінний колісцевий відкритий.
Срібну(?) «замочну дошку» декоровано гравірованою сценою полювання. Чоловік, вбраний у середньовічний одяг, з мисливським списом атакує ведмедя. Поряд зображені мисливські собаки, що також нападають на звіра. Альбоми малюнків з подібними зображеннями з XVI ст. створювались відомими художниками для майстрів, що виконували декорування зброї. Подібні «трафарети» набули розповсюдження з середини XVII ст.
Ложа мушкета декорована у техніці інкрустації рослинним бароковим орнаментом.
У «щоку» приклада інкрустовано гравіровану кістяну пластину з зображенням герба власника зброї: щит у бароковому картуші, поділений на чотири поля: у двох – постаті оленів, що стоять на задніх ногах, у двох інших зображено по три трикутники в ряд вершинами догори. У центрі геральдичного щита – невеликий герб з зображенням профілю людини(?).
На стволі, у казенній частині, вибито кругле клеймо з постаттю вершника та літерами «ІN».
У чотигранному дерев’яному прикладі влаштована порожнина з дверцятами (т. зв. «німецька прикладна виїмка») для зберігання запасних кременів, відкрутки та інших дрібничок, необхідних для догляду за зброєю під час полювання. На торці приклада змонтовано металевий штир для кріплення плечового ременя. Ця деталь, а також «дамаскований» ствол, форма приклада та стильові особливості декору можуть свідчити про те, що цей мушкет був виготовлений у першій половині XVIII ст.
Ознаками, що дозволяють зараховувати цей мушкет до виробів художніх і технологічних традицій саксонських майстрів або «майстрів німецького регіону Священої Римської імперії» (до якого дослідники відносять зброярів Австрії, Богемії та Польщі) є значна масивність мушкета та його замка, а також використання при створенні інкрустації перламутру.
На користь того, що це – мисливська зброя, свідчить наявність у декорі сцени на мисливську тематику.
Подібна гарно декорована декорована зброя могла використовуватись і як бойова. У зібранні Державного історичного музею у Москві зберігаються два мушкети і карабін кінця XVI ст. роботи саксонських майстрів, прикрашені гербами саксонського курфюрста та князя-архієпископа міста Зальцбург. Ці рушниці перебували на озброєнні особистої гвардії монарших осіб.
1. Мушкет – рушниця з широким прикладом і довгим стволом, з’явився у XVI ст. з винайденням гранульованого пороха, застосування якого з часом дозволило зменшити вагу кулі. У XVII ст. конструкція мушкета вдосконалилась і він став значно легшим у порівнянні з першими прототипами, які під час вистрілу встановлювали на спеціальну опору-сошник. З середини XVII ст. дальнобійний мушкет став одним з найбільш поширених видів мисливської зброї і замінив популярний у попередні століття мисливський арбалет. У другій половині XVIII ст. мушкет став ще леткішим і остаточно потіснив аркебузу. До появи у середині ХІХ ст. рушниць-гвинтівок мушкетами називали усі дульнозарядні гладкоствольні рушниці.
2. Шляхетна родина Альберічі відома в Італії з часів середньовіччя; цей рід не згас і донині. Свого часу представники цієї фамілії колекціонували європейські старожитності, частину яких Б. Ханенко придбав наприкінці ХІХ ст. на одному з паризьких чи римських аукціонів.
3. Дело № 3. Инвентарная опись коллекции оружия, составленная основателем собрания Б. Ханенко… – Арк. 13. – № 8

З сайту «Музейний простір України», рубрика «Публікації»
від 28.08.20212

Джерело


Genre: Вивчення ручної вогнепальної зброї та спорядження (C), Регіони: Європа
Subjects: ПОЛІГОН Online

Залишити відповідь